ВИХОВНА РОБОТА

Щодо організації виховного процесу в закладах освіти

ВИХОВНА РОБОТА

Виховання – це перш за все живе слово педагога,живі людські взаємостосунки викладача зі здобувачами освіти, формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини з притаманними її особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, які спрямовані на саморозвиток та розвиток демократичного суспільства в Україні.

Мета виховання – формування морально-духовної життєвокомпетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

Мета державно-суспільної системи виховання повинна бути достатньо визначеною і в той же час абсолютно уіверсальною.

До завдань виховання відносяться:

• формування особистості – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, підготовлений до життя і чітко орієнтується в сучасних реаліях;

• виховання людини демократичного світогляду і культури, яка дотримується прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури народів світу;

• забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;

• формування покоління, яке здатне навчатися впродовж життя;

• створювання і розвиток цінності громадянського суспільства;

• відхід від уніфікації в процесі виховання, від орієнтації на «середнього» вихованця;

• формування національної свідомості, людської гідності;

• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів;

• розвиток у молоді творчих здібностей, підтримка обдарованих дітей і молоді.

Концепція національного виховання розглядає такі принципи виховання:

• єдність національного і загальнолюдського виховання;

• природовідповідність виховання;

• культуровідповідність виховання;

• активність, самодіяльність і творча ініціатива;

• демократизація виховання;.

• гуманізація виховання;

• безперервність і наступність виховання;

• єдність навчання і виховання;

• диференціація та індивідуалізація виховного процесу;

• гармонізація родинного і суспільного виховання;

• особистісно орієнтований підхід у вихованні.

Реалізація основних завдань і принципів виховання здійснюється у ряді пріоритетних напрямків:

• громадянське виховання;

• правове виховання;

• моральне виховання;

• фізичне виховання;

• художньо-естетична освіченість і вихованість особистості;

• екологічне виховання;

• трудове виховання;

• статеве виховання і підготовка до сімейного життя;

• формування наукового світогляду.

Виховання як цілеспрямований процес формування особистості

здійснюється за допомогою методів виховання, їх вибір та ефективне використання залежать від:

• вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;

• рівня розвитку колективу;

• поєднання методів формування свідомості та поведінки;

• ефективності методів виховання.

До основних груп методів виховання відносяться:

• методи формування свідомості (роз'яснення, бесіда, лекція, диспут,приклад);

• методи формування суспільної поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, доручення, створення ситуацій, які виховують);

• методи стимулювання діяльності та поведінки (змагання, заохочення, покарання);

• методи контролю та аналізу ефективності виховання.

Форми організації виховання поділяються на масові (читацька конференція, тематичні вечори, літературні вікторини тощо), групові(гурткові) форми роботи (політичні інформації, година класного керівника,випуск стінної газети, робота з періодичною пресою, радіо- і телепередачі тощо), індивідуальні (позакласне читання, гра на музичних інструментах, малювання, колекціонування). Аналіз стану виховної роботи свідчить, що формами організації виховного процесу, що найбільш вживаються, є:

• словесні (інформація, роз'яснення, зустрічі, збори, конференції, заочні, екскурсії);

• практичні (екскурсії, походи, конкурси, олімпіади, спартакіади);

• наочні (творчі виставки, книжкові стенди, стінгазети).

Організація дозвілля учнів потребує певної системи і підбору тем для ознайомлення і обговорення, в яких зацікавлені самі учні. З цією метою треба

проводити опитування учнів, щоб з’ясувати, які питання їх більше цікавлять і до яких є інтерес, яка може бути форма проведення того чи іншого заходу.

Річний план виховної роботи на 2025-2026 н.р.

---